заїзд

заїзд
I -у, ч.
1) Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, із двором для підвод, коней і т. ін.
2) Дорога, якою можна заїхати, в'їхати до чого-небудь, кудись.

II -у, ч.
1) Дія за знач. заїжджати I, заїздити 1). || Одночасний приїзд групи людей куди-небудь (зазвичай до санаторію, будинку відпочинку і т. ін.).
2) спорт. Один із турів у змаганнях, їзда на певну віддаль у гонках, скачках.
3) перев. мн., іст. Несподівані наїзди, наскоки на кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»